Густих туманів біла пелена
Моєї осені,де вже зима по краю,
Де сонце з білих путів вирина
Й розлиті ночі залишки вбирає.
Вже ніби й високо, та ще йому пробить
Густу завісу певно не по силі,
І в'язнуть жовтих променів снопи
В клубах роси, що ніч у хмару збила.
Який ти ранком дивний, краю мій,
Коли побачу далечі й висоти ,
Як тільки шовку синього сувій
Розтягне сонце поміж горизонтів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2022
автор: Горова Л.