Загорнувшись у вогкі обійми туману,
Акварельними фарбами малює осінь:
Луки, небо, обійстя фарбує старанно,
Ит, вже сірою стала блакитна просинь.
Схоже, осінь працює згідно до плану:
Трохи згодом вся зелень щезне зовсім,
Оранжево-жовто-червоним листя стане,
Пара днів, і вітер їх складатиме у стоси.
Альбом свій осінь заповнює старанно,
Додасть у фіналі жменю дрімоти і млості.
Искра в її очах зажурених миттю розтане,
Лиш тільки листя закружляє на дорозі -
Одноколійці, що веде в зимову білу оману.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2022
автор: Яніта Владович