Я молюсь Богу, за перемогу!,
Щоб захистив в бою від куль козаків.
Осяяв світлом їхню дорогу,
Прогнали із землі вовків хижаків .
Вклоняюсь тобі, до ніг козаче!,
Що ти женеш наперед себе орду.
За мужність, стійкість твою юначе,
Відвагу, незламність - стомлену ходу.
Ви, у кровавій борні день за днем
Виборюєте кожний клаптик землі.
В зливний дощ, спеку в диму, між вогнем,
Стоїте між смертю і життям в імлі.
Воїн визволяє села, й міста
Дає відсіч по зубах окупанту.
Щоб замайорів синьо - жовтий стяг
Бо нема тут місця колаборанту.
Ви, з України, воїни добра!
Наша земля є Україна мати.
Зійде сонце над кручами Дніпра,
Щоб рідною мовою пісні співати.
Я Вірю,що закінчиться війна!
Підніметься, встане з руїн країна.
Воскресне Україна ,як весна -
З війни зустріне мати свого сина.
Живе в моїм серці лиш надія,
Що переможемо лютих ворогів .
Вірю збудеться жадана мрія,
Що запанує мир для дочок, синів.
В Україні - заціпте калина !
У вишневім саду цвіти, розквітай .
З'єднається схід і захід країна!
І буде благословенний наш край!
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: Чайківчанка