В мареві вранішніх стін
Чути малиновий дзвін.
Вдосвіта трави не сплять,
А в травах дзвіночки дзвенять.
Ген серед темних рівнин
Сиплеться жар горобин
І в сокровенній глуші
Щось доторкнулось душі..
Малиновий дзвін на зорі
Скажи моїй милій землі,
Що я її вічно люблю
Та й небо за неї молю.
Віщий малиновий дзвін
Від материнських світлин
Гонить в далекі світи
Спогад старої біди.
Стомлено дихає шлях
Там, де були ми в полях.
І повертається дзвін
В сутінки вранішніх стін.
Малиновий дзвін на зорі
Скажи моїй милій землі,
Що я її вічно люблю
Та й небо за неї молю.
м. Конотоп,
весна 2021 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: епіграми з рогами