Приєднуємось. Народна казка, народ складає, люд розважає. Діток у ліжечко нею вкладає.

Хтось  посміхнеться,  хтось  проспіває.  Свій  ритм  у  ній  кожен  впізнає.  Він  й  продовжує  ....

В  чаті  віршики  складаєм,  давайте  й  тут  в  ігру  Ми  зіграєм!

Я  починаю,  вас  чекаю,  три  крапками  свій  текст  я  залишаю,  продовження  вашого  в  сюжеті  чекаю,  майбутнє  героїв  вам  довіряю!  В  коментарях  продовжіть  текст  казки.  Казка  -творчість  то  народна,  громада  наша  певно  гідна  із  правилами  гри  знайома,  після  ...  ваший  тест,  а  потім  знову  крапочки...  Й  вночі  засяють  зірочки.  Буде  три  сюжетні  лінії,  ви  вибираєте  ,  яка  вам  ближча  і  творите  майбуднє.  Дякую!


Було  це  в  сиву  давнину.
Страшилку  дітки  вам  скажу.
Дерева  небо  підпирали,
Мавпи  в  містах  лиш  осідали,
А  люди  дикими  були,
В  резерваціях  жили.
Країна  мавп  держва  звалась
Тварина  кожна  їх  боялась.
Жили  були  в  однім  бору  батьки,  
Було  у  них  аж  три  сини  :  Микола,  Сава  і  Іван
Мов  ті  гриби  вони  росли.
Кому  не  скажу  -  всі  не  вірять.
Пригода  ось,  яка  була:
В  Купалів  день  молодь  гуляла,  через  костри  дружньо  стрибали,  Іванів  у  ставки  жбурляли  та  до  дівчаток  залицялись.  Микола,  старший  був  з  братів,  з  мавкою  в  гори  чомусь  він  побрів.
Дівчина  шептала  на  вушко  йому,  таку  ось  брехню:
-Ти  красень,  Миколо  ,  тебе  лиш  кохаю,  в  вічність  тебе  назавжди  забираю,  а  твоє  серце  велетнем  стане.
 Лиш  тільки  слова  з  її  уст  прозвучали,  гори  в  ту  мить  мов  двері  розкрились,  вершини  всіх  гір  Миколі  вконились.  Велетень  гори  переставляє.  Там  із  коштовностей  замки  будує,  чарівні  фортеці  в  горах    майструє....
   Саву  русалка  до  себе  зманила  та  капітана  із  нього  зробила.....
Самий  молодший,  самий  спритніший  Іванко  лишився,  все  це  проспав,  не  похмилився.  Очі  відкрив,  зорі  сіяють,  в  лісах  пісні  лунають.  Дорога  до  склону  далека  була......

В  кожного  хлопця  доля  своя,  а  зараз  люлі,  спатки  пора....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: oreol