Розумієш, колись так і станеться…

-  А  яку  б  ти  хотіла  весну?  
-  Я  б  хотіла  гуляти  у  Харкові,  
Поміж  будинками,  алеями  і  парками
І  щоб  жодного  натяку  на  війну.

-  А  яке  б  ти  хотіла  літо?
-  Я  б  хотіла,  спокійне  і  сонячне,
Щоб  тримати  за  руку  донечку,
Щоб  не  плакати  і  не  боятися,  
І  щоб  з  рідними  обійнятися.

-  Ну  а  осінь,  давай  помріємо?
-  Це  коли  вже  стає  трохи  холодно,
Ти  у  теплому  шарфі  й  в  пальто,
Повз  майданчик,  де  гомін  дитячий
Просто  йдеш  із  коханим  в  кіно.

-  А  зима...  Розкажи  про  неї.
-  Це  коли  від  снігу  не  холодно,  
Це  коли  на  Різдво  усі  вдома
Це  коли,  до  підвалу  спускаються,
Бо  там  санки  малим  зберігаються!

-  Розумієш,  колись  так  і  станеться?
-  Розумію.  Чекаю  дуже!
Переможемо,  відбудуємо
Знаю  точно,  що  так  і  буде!

©Марія  Скочиліс

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: Марія Скочиліс