Пускай свої нерви холодними стінами нашого дому,
Густими судинами трав і всіляких рослин.
Щоб легко ховати мене, як приходять знайомі.
Під мохом каміння, під листям Аглаонемін.
Я знаю, Ти часом спалахуєш сильно й раптово,
Немов у Тобі зачаїлися тисячі зір...
Мені тільки хочеться просто попасти додому,
Де буде лише біла шерсть від пухнастих котів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: Tamila