Одна біда - приходить вечір,
А інша - знов настала злива.
Іще не впало все на плечі,
Бо старість їх чомусь скривила.
Пучок сивенький у хустині,
І погляд в сотні тисяч літ.
Сама-саменька у хатині
Готує запашний обід.
О! Аромати пахнуть з печі,
Я відчував їх аж до гаю,
І кава з молоком надвечір,
Її і досі пам'ятаю.
Пухкенький хліб, повидло з яблук,
І поцілунок в дві щоки.
Такий в бабусі кожен ранок,
Тоді й тепер, через роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2022
автор: Христина Браун