Запінилось в нейронах світанкове.
Майнула блискавка у порожнечі.
Добро і зло, покладені в основу,
Такі незграбні нині й недоречні,
Бо є енергія. В ній все буття.
Вростаєш в суть: на все є Божа воля.
На флешці порно – можеш розтоптати.
Та не бува солоного без солі.
Раз щось з’явилось, значить має тата.
Не ти для нього кат не ти суддя.
Зумієш? Ввірся всесвіту у всьому.
Здіймешся до висот частот вібрацій.
Загуснеш у металі, з звуком грому
Плоть роздереш того, з спецоперацій.
Ти нині меч, не осором булат.
Вслухайся у вібрації космічні,
В холодні діри простору і гніву.
Час спиниться, він діє на фізичне,
На недолюблене і нещасливе.
Ти ж непідвладний вогняний екстракт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: Пісаренчиха