Раю посмертного людям не треба,
Людям за життя не хочеться пекла.
Євген Євтушенко
Жити здивовано
мініатюра
Ви подивіться,
Ви помилуйтеся –
Ну хіба це не "мурашник"?
Адже кожну мить чимось
Кожен зайнятий
І все в русі
Безперервнім.
Так, не артисти
У виставі даній,
Життя сенсом повнить
Їх день під сонцем –
Мов би шпаківні,
Чи то соти,
Кишать дзижчанням
Людським.
І хто пішки тут,
Хто на колесах…
Господь милуючись
Винаходом –
Адже можна в світі
Жити здивовано*,
З любов'ю в бантик,
Вплетеною зримо,
Вирішувати без воєн все,
Розум – застосовуючи…
15.11.2022 р.
Живучи в божественному світі, людина робить це стилем свого життя: вона живе здивовано*, дихає здивовано, ходить здивовано. Все викликає у неї подив – і галька, і сухий лист так само дивовижні і чудові для нього, як і все інше. Все життя для нього наповнене чудесами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: Променистий менестрель