Жити здивовано

Раю  посмертного  людям  не  треба,
Людям  за  життя  не  хочеться  пекла.
               Євген  Євтушенко

           Жити  здивовано
                     мініатюра

Ви  подивіться,
Ви  помилуйтеся  –
Ну  хіба  це  не  "мурашник"?
Адже  кожну  мить  чимось
Кожен  зайнятий
І  все  в  русі
Безперервнім.
Так,  не  артисти
У  виставі  даній,
Життя  сенсом  повнить
Їх  день  під  сонцем  –
Мов  би  шпаківні,
Чи  то  соти,
Кишать  дзижчанням
Людським.
І  хто  пішки  тут,
Хто  на  колесах…
Господь  милуючись
Винаходом  –
Адже  можна  в  світі
Жити  здивовано*,
З  любов'ю  в  бантик,
Вплетеною  зримо,
Вирішувати  без  воєн  все,
Розум  –  застосовуючи…
15.11.2022  р.
Живучи  в  божественному  світі,  людина  робить  це  стилем  свого  життя:  вона  живе  здивовано*,  дихає  здивовано,  ходить  здивовано.  Все  викликає  у  неї  подив  –  і  галька,  і  сухий  лист  так  само  дивовижні  і  чудові  для  нього,  як  і  все  інше.  Все  життя  для  нього  наповнене  чудесами.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: Променистий менестрель