Два голоси злилися в теплу ніч
Колони ніг у храм його метреси
І вабиш музу на бездушну річ,
Як ті, що в’яжуть культ Дарів Небесних.
З колючої соломи перса жнив.
В копах снопи мов золотисті стегна,
Зовуть спуститись із небес богинь
І розв’язати літні перевесла.
Збираєш площики амурових невдач
В музей найкращих витворів мистецтва
Скликаючи усіх прийти, мовляв
Там - істина. І головне, глядач
Повірить в те і тим умить пройметься,
І стане в чергу до сліпих роззяв.
26.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: Володимир Каразуб