Розпечена даль

Хочеться  часом  невпинно  кричати  -
Воском  залито  гарячі  вуста.
Хочеться  втечу  свою  обігнати,
Тільки  нема  під  руками  весла.
Одна  лиш  потреба  зосталась  у  морі...
Кинуся  бігти  в  розпечену  даль,
Аби  не  топтати  пісок  під  собою,
Аби  не  долати  розкуту  печаль.
Кинуся  бігти...  І  зрушу  на  милю,
Ту,  що  постане  лише  в  головах.
А  досить  обачну  і  віддану  силу
Все  ж  не  відчую,  найперше,  -  в  ногах...
                                                             11.11.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: Сара Ґоллард