Світ місячний леліє спокій
І в очі дивиться мені –
Безкрай небесний, світ високий,
Даль від земної метушні.
О, Боже, змилуйся над нами,
Прости нас грішних і простих:
І над мужами, й над синами,
Прости і мертвих і живих.
Такі ми є у сьогоденні,
Час благодаті не настав,
Недосконалі і стражденні,
Духовна втрачена мета.
В твій світ красивий, мелодійний
Стежина місячна веде –
Не заблукати б в той єдиний,
Священний вихід для людей…
16.11.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2022
автор: Променистий менестрель