Снігом знов замело…

Снігом  знов  замело.
Дивлюсь  за  біле  скло
і  не  бачу,
як  ти  плачеш.

Він  іде  день  і  ніч,
мовби  плід  протиріч.
Все  чекаю...
Знов  світає...

Усе  гаразд,
це  просто  часу  пласт,
упав  мені  лавиною  на  дно.
Й  тепер  вже  всеодно:

Чи  буду  я  тут  чи  ні...

Однак,  побачимось  у  сні.

20.01.2022
Стаськів  М.  А.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2022
автор: Моряк