Ніколи вже не буде так як вчора,
Щоби не думав, чого би не хотів…
Відкрита люті спопеляюча комора,
Несправедливість довго світ терпів…
Стояти мусиш ти на світлій стороні,
Мечем, вогнем зло спопеляти,
Коли красу плюндрує, палить у вогні,
Насилля чинить зайда, гад проклятий...
Болить, палає, рушиться свідоме,
Що буде з світом завтра я не знаю…
Та блисне, Блискавице, пройдися, Громе..!
Я ярий у борні, бо справедливості жадаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2022
автор: Ivan Kushnir-Adeline