Рідна стежка - крихтами заметена,
Так ховає-забілює мох.
Ми йдемо уперед під ракетами –
Україна із нами і Бог.
Отче наш, направляй нас стежинами,
Від шаленої кулі маскуй.
Шлях безпечний в тепло підкажи-но нам,
Бо мороз до кісток у ліску.
Щоб у груди Вітчизною дихало,
Все ж своє – від дубів до куща.
І змовкала розбурхана віхола –
Кожен з нас і її захищав.
Кожен бачить хатину заметену
Рідну, мирну під сяйвом зірок.
Нищать дрони і вражі ракети нас,
Спонукають пришвидшити крок …
Дух козацький зламати не вдасться їм,
Хоч тривають пекельні бої.
Переможе Добро! Слава нації,
Що стоїть за домівки свої!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2022
автор: Білоозерянська Чайка