Стіни давно вже не знали палітри.
Видніються тільки розмиті слова,
І ТІ залишИлись на дні без повітря,
Аби помирати без болю й тепла.
Тіні метелика сунуть угору...
Він спопеляє усе, що пече!
Рухи являють оману шовкОву:
Там, де зневіра, - постане плече...
Химера стемніло закохує гаму...
Двоє метеликом стали в зорІ.
Стіни лишИли усе для загалу,
Тільки слова потонули в пітьмі...
15.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Сара Ґоллард