Розпечене сонце пірнало у річку з причалу,
Сріблястим лящем розрізало зелену пітьму.
Тут літо на сходах нагрітих весну цілувало,
Й рожеві пелюстки летіли ув очі йому.
Від спраги жаскої тремтіли каштанові віти,
Обійми стискав розпашілий до блискавок день.
Ми вийшли зі степу – полину і шавлії діти.
У степ повернемось, як час наш останній прийде.
У Кальві дощить, облітає безчасник у Мико.
Чумацьким шляхом вирушає додому душа.
На скрипці черешневій грає Всевишній музика,
Війна, і кохання, і світ за плечима лежать.
15-16.11.22
#вірші_війни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Ольга Сквірська