Архістратигу, надмогутній воїне,
Керманичу Небесних світлих сил!
В безодню Сатану послав за скоєне
І бунт злих духів в небі загасив.
О Михаїле, Пресвятий Архангеле!
На Україну теж посунув змій.
Він нас усіх, що тільки миру прагнули,
Позбавити хотів душі та мрій.
І падають за волю наші соколи,
Та згине темне – віримо в добро.
Ти бачиш все за межами високими:
Насилля. Зло. Руйнації. І кров.
Червона, мов калиною забризкана,
Свята земля породжує хрести.
У Твій Собор вклоняємося низько ми,
Щоб край від нечестивців захистив.
Допоки злий вогонь людей каратиме?
Спокуси й чвари упокорить Бог.
Сконає змій з ракетами і градами!
Бо Україна – це сама любов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Білоозерянська Чайка