І знову сніг, прозорою завісою
Ховає під собою листя спалене-
Мої бажання, досі і не здійснені,
Видніються то згарищем, то скалами.
В мелодію чужу вірші заплетені,
Чи проспівати може, чи заплакати.
І сірими за снігом силуетами
Ховаються сліди розлук залатані.
Та цілий день сніжинки густо падають,
Метеликами мокрими у спогади
І мерехтять у казці листопадовій,
В яку мене колись покличеш знову ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2022
автор: Горова Л.