А персиками пахне ранок,
Згасає в небесах зоря,
Народжується знов світанок,
І знову доленька моя
Виходити щодня на ганок
Дивитись, де душа моя.
І сну не мати, з думкою лягати
Що скоро ранок, скоро вже зоря.
Я буду все стояти й виглядати,
Тебе зустріну знов, душа моя.
Не виходи даремно, не чекай,
І кінь його до тебе не прискаче.
Щоранку своє серце не картай,
Бо інша на плечі його вже плаче.
За ким на ганку проводжать зорю,
То треба добре серцем відчувати.
І долю молоду свою,
Кому на все життя подарувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2022
автор: Христина Браун