Ці ваші правильні манери -
завуальована брехня,
яку окутали химери
нічних страхів, що як стерня
здирають шкіру із ніг босих.
Чи з босоногої душі?
І рвуть вітрами її коси,
а після - довго ллють дощі.
Ці ваші правильні...
Так треба!
Це ж виховання, чи не так?
Руками криво (та на себе)
ви ковдру тягнете. Відтак
нехай же буде що завгодно!
Кому, для кого і чому...
"Так зробить кожен! Це ж природно!
І я для себе щось візьму.
Візьму геть трішки - нині й завтра,
а потім ще й на тім тижні.
У нас усіх є своя правда,
тож мати й хочеться мені
свою. Вона вам не по духу?
Пробачте, в різні нам боки.
Мабуть, у вас погано з слухом..."
Так день за днем ідуть роки.
Ці ваші правильні манери
про людське око. Все брехня.
Та прийде час і їх химери
роззують вас. А тут - стерня...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2022
автор: Ксенія Фуштор