Іпохондрія
Прокинулась Лола вранці, чоловік хропе,
Ну а їй не спиться – щось в боку не те.
Наче й не болить, і не так що б тягне,
Якось гостро крутить, разом з тим і плавно.
Вирішила собі Лола не чекать біди,
І як скоріше до лікарні йти.
Бо в світі сучасному стільки болячок,
Як у небі нічному світить зірочок.
Прослухали їй серце, зробили рентгена,
Крові здала на аналіз і з пальця із вени.
У ЛОРа дізналася чи з слухом порядок,
Гінеколога відвідала про всяк випадок.
Просвітили їй на УЗД усі порожнини,
Визначили групу крові, ДНК із слини.
Перевірили на глисти, воші і грибок,
Насмоктали з шлунку на аналіз сок.
Запхали в одне місце з камерою кишку,
(На цю процедуру Лола отримала знижку).
Простукали нерви маленьким молотком,
Ну, а МРТ відклали на «потом».
У психіатра дізналася «чи всі в неї вдома»,
МРТ, таки зробила, допомогла знайома.
На сам кінець, до столиці змоталась,
Пройшла усіх спеціалістів, яких там застала.
Поки проходила все те, вже й за біль забула,
Та визначитись потрібно, що ж то воно було.
Склала папери до мішечка, вдома десь знайшла,
І до свого сімейного на прийом прийшла.
Продивився лікар усе те, почитав протоколи,
Підняв окуляри на лоба, та й каже до Лоли:
- Не бачу я, жіночко, яка тут проблема,
А от грошей і часу вільного у вас оберемок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2022
автор: Костянтин Вишневський