Друга пісня, написана під час війни. На жаль, так і не встиг відправити батьку, який служив в артилерійському підрозділі...
Безкрайні степи накрила пекельна весна
І з хмар обгорілих ліси поливає метал
Та зникла на мить вранішня чиста роса
Чорним туманом ступає на землю орда
Молотом праведним стане наш сильний кулак
В серцях невимірно люта суміш кипить
Ніщо не подужає міць залізну, і вам
Не вистачить часу втікати, бо ми —
Боги війни!
Ще до світанку залишилось кілька годин
Вітер повіє теплом з південних країв
Поту краплина додолу впаде з голови
Нас не зупинить ніхто, ми бачимо ціль
Молотом праведним стане наш сильний кулак
В серцях невимірно люта суміш кипить
Ніщо не подужає міць залізну, і вам
Не вистачить сили втікати, бо ми —
Боги війни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2022
автор: Sparrow Valerson