КОРАЛОВИЙ УСМІ́́Х

А  він  живий.  В  міжводнім  пирію
Червонить  вільно  дно,  складає  рифи.
Закоханий  у  сильну  течію,
Зростає  сонцелюбець  в  стінах  нефи...
Лентує  темпом  хвилі  літ  своїх,
В  круги  петлює  зріз,  мов  ери  в  людях,
А  потім  вийде  і  впаде  в  усмІх  -  
Життя  вколише  на  жіночих  грудях.


Марія  Дребіт


22.11.2022                                Португалія


фото  з  нету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2022
автор: VIRUYU