Коли у осінь просяться літа,
Їм не переч, а потурбуйсь про волю,
Вона для всього на землі свята,
Й життя без неї сіре й надто кволе.
Не вибудовуй долі перешкод –
Ріка життєва русло відшукає,
Не забувай єдине – власний код,
Коли недоля у путі спіткає.
Бо код – то надважлива справді річ –
Так є й було і завжди, мабуть, буде,
В цім досвід переконує сторіч.
Своя земля і мова – код ваш, люди!
30.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2022
автор: Ганна Верес