Підбіга до бабці чемно
Внук малий Андрійко.
Каже тихо: - Я, напевно,
Проковтнув копійку.
Бабця бідна аж присіла.
Що тут мудрувати?
Треба якось швидко, вміло
Внука рятувати!
Їй малий на вухо шепче:
- Прошу. Не нервуйся!
Сам же хитро вухо чеше:
Як сказать бабусі?
- Фокус я покажу, може.
Дай цукерок жменьку, -
Я оту копійку тут же
Витягну з кишеньки.
22.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2022
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР