Цей літній, теплий, милий дощ,
Серед дерев безкрайніх площ,
Не перейди лиш рубікон,
Не для потопу ж – гегемон.
Бо радість він в собі несе,
Скінчиться й сонечко встає…
Задумка Божа в нім була
І до врожаю підвела.
Були так раді ми дощу,
Брели по юному струмку –
Сміялися веселці з бризок
І в небо слали парний виск.
Ти Світла дощ, душевний дар,
Земний ти обіймаєш шар!
Привіт тобі, дружко, привіт –
З любов'ю пам'ять, стільки літ…
24.11.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2022
автор: Променистий менестрель