То не рубін, – то кров людська,
від неї навіть площа красна
і мавзолей – лихого ясла…
Трикляті будьте у віках!
За вбитих наших діточок,
за війни всі й голодомори,
за черствість до чужого горя…
Настигне й вас небесний рок.
Коли ваш батько – сатана
свій плід розтрощить об ненависть,
а поки він тобою править,
притулок збоченців і зла.
24.11.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2022
автор: Микола Соболь