Нерви як стальні канати, а терпіння як метал, звикли всюди виживати, вічний емоційний шквал! Нас кидають на підлогу, опускають нас на дно, ми незламні слава Богу, виживемо все одно! Непоборні, нескоримі, в темряві і в холодах, звикли жити при режимі, біда ходить по слідах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Олег Князь