Чекаю на тебе...тебе немає
Ти, не прийшла і сонце згасло вмить.
Час із клена жовте листя здіймає
Вітер понад кронами шумить.
О, не мовчи!...скажи ,щось на прощання...
Я, хочу почути твою мову.
Ти, засяяла немов зірка рання
Згасла із мого життя раптово.
З моїх рук впали троянди червоні
Розсипались квіт-пелюстки до ніг.
Холодно... стою один на пероні
На них падає білий -білий сніг.
Ще вчора ,усміхався нам Листопад
В променях багрянцю цвіли квіти.
А нині, ранній перший сніг...Снігопад
За журавлями відлетіло літо.
О , не мовчи!... Озвись, тебе я молю!
Прости,що не сказав ,лиш три слова.
Чуєш, я одну тебе до сліз люблю
Хочу вернути наш рай...все знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Чайківчанка