Попри втому я буду красивою.
Зі зморшками. Трохи сивою.
Попри біль я все ж усміхатимусь.
З донькою в темряві гратимусь.
Попри страх залишатимусь сильною.
Може, пригніченою, але вільною.
Попри все я щосили боротимусь.
До останнього свого подиху.
За землю, що зву Україною,
Я навіть мовчатиму солов'їною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Марина Цуркан