Ви дозволите одне одного вбити?
Ненавість настільки взаємна,
Що напевно пишу це даремно.
Важко дуже всім і дорослим і малим,
Та найтяжче там в бою,
В холднім окопі, по коліна в болоті.
Що ж верхи їх вимагають
І за що всі погибають?
Ми на сході вимагаєм
Владу мирно всю змінити
Потім згодні мир з цим бидлом
Мир на віки заключити.
Що ж зворотня сторона,
Що русня з нас вимага?
Владу хочуть теж змінити,
Потім згодні мирно жити.
В чім скажіть ця суперечка?
Хто із них не заробив?
Хто кого тут обдурив.
Рішення ж бо очевидне.
І в Росії й в Україні
Влада у руках народу.
Референдум ці питання
Врегулює всі на раз.
То чому ж команда фас?
Кому владу делегуєм?
Власний глузд давно ж не чуєм.
Є закономірні речі.
Всі бої ці зупинити,
Цю війну заборонити.
Є єдина Україна,
Це питання риторичне.
Владу в ній хай обирають,
Мирно референдумом рішають,
Всі за цим спостерігають,
Уточняють, визнають,
Мирно тут нехай живуть.
А в Росії теж народ,
Вибір їх ми визнаєм
І без них ми проживем.
Хто кричав тут за Росію,
Ми скажіть когось тримаєм.
Влада наша не пускає
Та кордони закриває.
Референдум врегулює,
Хто за мир, той все врахує.
Може досить убивати.
Може хватить всіх лякати.
Перестануть лиш стріляти,
Очевидним інше стане,
Паразитів менше стане.
Не дозволять відключати,
Не дозволять убивати,
Заборонять продавати,
Ціни підло підіймати
І на всьому заробляти.
Все по іншому буде.
Україна оживе.
Більш кредитів не візьме.
Все, що тут - то є народне.
Всі скажіть зі мною згодні.
Проти є.
Корабель отих вже жде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2022
автор: oreol