Забракло сили написати всіх,
Кого знайшла у 33-х списках.
Який це – гріх, який це, Боже, гріх,
Як помирають діти у колисках!
Яка біда, як люди – на людей,
Яке безумство – виродки прокляті!
Так не було ніколи і ніде,
Щоби убивця називався братом.
Боялись шибки кроків і чобіт,
І колоски кривилися від болю.
Світ бачив і не вірив цьому світ,
Що впало більше, ніж на полі бою.
Нема хрестів, немає їх могил,
Жалі всі збожеволіли від жаху.
Скажіть же, як ці нелюди могли
Чекати аж донині свого краху?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2022
автор: Шостацька Людмила