Голодомор...страхіття, жах,
Голодна смерть, бажання жити...
Всі вікна у запалених свічках ,
І мій обов'язок теж свічку запалити.
Голодомор...і смерть же не одна,
І стогін, й плач, й зубів там скреготіння.
Голодом людей вбив сатана...
Голодна смерть і муки, і терпіння.
Голодомор...багато літ пройшло,
Та шану по сьогодні віддаємо.
Прокляття це наших людей знайшло.
За них в молитві з свічкою стаємо.
Голодомор...в минулому давно,
Та біль в серцях за це по нині.
Свічку запалену поставте на вікно
І розкажіть про це навіть дитині.
Голодомор...мороз аж до кісток.
Щоб більше він ніколи не вернувся,
Щоб не наважився ніхто більш на цей крок,
Цей день щоби нікому не забувся.
23.11.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Поезія_вірші_Україна_голодомор
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР