Розкажи мені, земле!

Розкажи  мені,  земле,  про  те,
Звідки  маєш  для  спротиву  силу?
Чом  ти  квітами  й  кров’ю  цвітеш
І  як  живиш  відвагою  сина?
Розкажи  про  тих  світлих  дітей,
Що  тебе  поклялись  боронити,
Звідки  в  них  те  бажання  святе
Україну  вплітать  у  молитву.
Розкажи,  земле,  світу  всьому,
Скільки  доньок-синів  поховала,
Про  їх  долі  в  вогні  і  в  диму
І  скількох  із  них  не  відспівала?
Розкажи,  рідна,  всім  розкажи,
Як  тебе  без  хреста  розпинали,
Як  орді  не  хотіла  служить,
Хоч  та  серце  твоє  виривала.
Розкажи,  хай  світ  знає  про  те,
Як  останнє  зерня  відбирали,
Як  ганьбили  дитя  золоте,
У  катівнях  як  нас  мордували.
Пам’ятаємо,  земле,  про  те,
Тому  ворога  вмиємо  кров’ю.
Україна  для  нас  –  це  святе,
У  нас  вистачить  віри  й  любові.
21.11.2022.
Ганна  Верес  Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: Ганна Верес