Проситиму…

Останні  дні  свої  гортає  сумна  Осінь.
Зима  підходить,  випліта  морози.
Рік  Тигра  через  місяць  вже  уходить.
Хижак  привів  війну  нам  на  пороги.

Уходь  скоріше,  злий  кривавий  Тигре.
Чого  іще  могли  від  тебе  ми  чекати?
Навіть  уявлення  не  мали,  що  так  вийде.
Хіба  ж  такі  тобі  бажання  посилали?

Останній  місяць  року  на  підході.
Іще  сильніше  сумом  обгортають  дні.
Вже  подумки  сильнішають  морози,
Адже  ворожі  наміри  підступні  та  бридкі.

А  як  же  хочеться  у  передноворічну  по֜ру,
Очікувати  здійснення  чудес  та  мрій.
Відчути  атмосферу  райдужну  вже  поряд,
Дарунки  вибирати  тим,  хто  дорогий.

Просити  у  святого  Миколая  Чудотворця,
Щоб  здійснив  справжні  чудеса  свої.
Хай  заплітає  в  них  він  промені  від  сонця.
Лише  із  щастям  роздає  дарунки  всім.

Але  тепер,  я  знаю,  що  проситиму  у  нього.
Хай  справдиться  найбільше  чудо  із  чудес,
Орда  ворожа  зникне  миттю,  а  не  поступово.
Здійсниться  чудо,  та  прийде֜  війні  кінець.

Рік  Тигра,  мов  хижак,  приніс  війну  жорстоку,
Тепер  її  з  собою  забирає  хай,  без  вороття.
А  рік  новий  із  миром  завітає,  розбива  скорботу…
-  Ти  чуєш,  Миколаю,  це  я  до  тебе  промовля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: ЭленБрус