Князі приходять і відходять
Лишають в історії свій слід.
Бува за межу переходять
Лиш, би смакувати даром плід.
Ти, живеш в неньці Україні
тож розмовляй мовою землі.
Яка зростає у зернині
Годує нас хлібом на столі.
Якщо тобі є чужа мова
Не хочеш нею говорити.
Не вчиш Шевченкового слова
Тобі тут нема, що робити.
Не цурайся рідної мови !
За неї поети страждали.
Били ,і мучили до крові
За правдоньку святу вбивали.
Вчи, рідну мову свого краю!
Пізнай історію народу!
Жени із землі хижу стаю
Нехай не каламутить воду.
Ти, народився в Україні
Тож захищай все рідне своє.
Хай співає пташка калині!
Пісня надихає серце твоє.
О, будь благословенна мово!
Від нині та довіку віків
В храмі лікує боже слово
Свята біблія - дочок, синів.
Шануй мову ,героїв своїх!
Відчуй стогін святої землі.
Воїни стояли в бою в дощ, сніг
Щоб у мирі співали солов'і.
За мову голову рубали
Виймали з грудей живе серце.
І спалювали храм шакали
На рану сипали сіль з перцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Чайківчанка