А на горі там хрест стоїть
І дивиться за хмарами.
Там серце воїна лежить,
Уквітчане і з дАрами.
А збоку відчай спочива
Скаліченого воїна.
Ніхто його вже не впізна,
І не сплететься долями.
Під каменем лежить солдат,
Його жупан зігріє,
Був комусь сином, може брат,
Ім'я бо вітер звіяв.
Прийде до каменя старець,
Сльозу скупу заплаче.
Краще б я тут був як мрець,
А ти би жив, козаче!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Христина Браун