Білим - білим голубом дух пресвятий
Зійшов сонцем у втомлену душу мою .
І освятив на грудях хрест золотий,
Щоб Господь в горі, болю був зі мною.
Ти, є місяць вночі, поміж сяйв зірок...
Вдень яскраве сонце в імлі , у тумані.
Мій спасителю- ти, повітря ковток!
У молитві -боже світло на світанні.
Я здіймаю до неба руки свої,
Щоб у святій молитві покрів віднайти.
Мій Отче я шукаю слова твої,
Щоб з тобою тернисту дорогу пройти.
З тобою Боже, все зможу, здолаю!
Перелечу пташкою через океан.
Без тебе від лютих зим замерзаю
Наді мною хмари і стелиться туман.
Довіряю тобі - Небесний Царю!
Віддаю у твої руки долю свою .
Молюсь у тройці єдинній -Владарю!
Запалюю в тьмі свічу під волю твою.
Ти, ясне світло для незрячих ,сліпих,
Яке осяює дорогу до храму.
Ти ,є воскресіння для мертво-живих
Причастя, яке лікує -душевну рану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Чайківчанка