Якщо я піймаю тебе у лабета
Тенетами мавок із диких річок,
Я буду с тобою, мій милий, відверта,
Як голая нива чи мова свічок.
Світанок залише, зжираючи небо,
В живих лише нас - лише цукор і сіль.
У тебе під ліжком лишила монету -
То є моє щастя і то є мій біль.
Я перше віддам а із другим загину,
Щоб ти у самотності бачив лани
І бачив рілля, поки я не зустріну
Тебе у тенетах, що мавки сплели.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2022
автор: Катерина Плескіт