Доста марити в снах моїх, Красене кароокий!
Доста бОрхати хтиві мої думки!
Зовсім байдУже мені, чи ти одинокий...
Пристрасний. В снах моїх ти саме такий.
Доста млосно дивитися в очі мої зі світлини.
Доста сни із реальністю плутать в мені.
Ті стовидійні секунди, ба навіть хвилини
Хай непорушно сидять на мрійливому дні.
Щоби ніхто і не думав, сновиджу про кого...
Щоби ніхто і не знав, що у мене в думках...
Знову триває життя після сну нетривкого...
Мама, дружина - однак не лише я така...
29.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2022
автор: Троянда Пустелі