Падає сніг... Спочатку на дерева
А потім землю ковдрою вкрива
На горизонті біле мрево
Зима прийшла! Ой людоньки, зима!
Він не тривкий . Але ж який пухнастий!
Неначе долі нашої політ
Його з доріжок згрібаю я лопатою
Щоб він бува не обернувся в лід.
Пробігла кицька. На нім сліди лишила
Пес віника й собі схопив
Горобчик склав в польоті крила
Під дах в своє кубелечко побрів.
Вимкнули світло. Сумно стало у кімнаті
Мовчить етер і вулиця німа
Падає сніг на димарі горбаті
Душа благає миру, а його нема.
27.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2022
автор: wanatol