Стікаючи кров'ю-дощами,
Повільно вмирала осінь...🍂
А люди ховалися під плащами,
Про бабине літо мріючи досі...
Ця осінь сміялась не часто -
Частіше від болю кривилась,
Бо рвалося серце на частки,
Коли на Вкраїну дивилась...
І куталась осінь у хмари,
До неба безсило горнулась...
І мріяла осінь про чари: 🍁
Щоб знов Україна всміхнулась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2022
автор: Лілія Хурсяк