Земле моя, ти предками сходжена,
Серцем зігріта, потом схолоджена,
Щедра, родюча, житом засіяна...
Горе принесла клята росія нам.
Весно сумна, ти в зародку спалена,
Болем пронизана, смутком спечалена:
Буча, Ірпінь - постріл у серце...
Як же ж забути, як пережити усе це?
Літо минуло, в морі не купане,
Хвиля зелена в сітку заплутана:
Гори тканини ми вже перерізали...
Світ для росії ж - весь в телевізорі.
Осінь дощами вже розродилася:
Стомлені, змучені - ми не скорилися.
Земле моя, окроплена кровію,
Ти поховаєш кляту московію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2022
автор: Лілія Хурсяк