Півники на скатертині,
Лава, встелена рядном.
Поряд українська скриня –
З дівування тут… давно.
Вздовж, між піччю та причілком,
Місце для спочинку – піл.
Піч горить. Ґаздиня-бджілка
Витирає з лоба піт…
Вишиване стелить ліжко,
Рушники – в усі кути.
Із опарою знов діжка:
Взавтра хліб новий пекти.
Горщик тягне обережно,
Притомився капусняк.
Хліб на рушнику в мережках.
Без смаколиків тут як?
У вікно позаздрить вітер:
Ех, вареник на пару!
Задухмянилась макітра:
Кличте, нене, дітвору!
Горщики старенький мисник
Зберігає у кутку.
Від сім’ї – на лаві тісно.
Чуєш, бесіду дзвінку?
Щемом побут вже віджитий:
Виткало життя сувій.
Прошу: пам’ять бережи ти,
Спадок це коштовний твій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2022
автор: Білоозерянська Чайка