[i]Квітка-росте, крізь метал і каміння,
Через біль проривається мрійливе Коріння .
Бачу бажання яке має Країна ,
повстати зі сталі, не зламаного миру
Воля ? чи доля ? вибір мій, Пращур
Тремтить все навколо в середині дому
Глибокий погляд. Стриманий подих.
Зірка летить , зустрічаючись з громом.
Забуте минуле , затерте майбутнє
Але наше бажання , сильніше за прутья
Кайдани незламні, та ми дужчі, хоробрі
Знищимо тих хто їх незламними робить .
Ми ті, хто забуті , великі та люті
Не можем дивитись, але можем відчути
Клич він кується , в середині тіла
Дє кожен беріг , те що його вродило
Не можем стояти, дивитись без діла,
ми мусим повстати , бо маємо силу
На захист свободи, бо воля єдина
Зламає кайдани , які доля вродила ![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2022
автор: ROZET