***

Зі  сліз  матерів  -
виростуть  проліски:
сині  і  сильні,  як  чистого  неба  глибінь...,
(росою  в  траві
згублені  проблиски  
будь-яких  ще  сподівань  та  чекань,  і  надій...)

...З  коханих  очей  -
сіється  зернами
хліб,  (наче  промені  сонця  його  колоски)...
В  грудях  пече  -
меляться  жорнами
душі  й  серця  на  тужливих  пісень  голоси.

І  слізки  дітей...  -
швами-пунктирами,
мов  горизонти,  єднають  лани  й  небеса.
Як  сонце  зійде,
понад  соборами,
янголи  й  воїни  прапор  повернуть  назад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Бойчук Роман