Сіє, сіє, сіє, сіє
Сум та смуток дощ осінній.
А журба і туга-пісня
Скрізь лунає в вечір пізній.
Ангелами в Небо дітки
Зринули, які убиті
Безневинно ворогами,
Плаче Україна-мама.
На очах сльоза-росина,
А чи то дощу краплина.
Та вона така пекуча,
Гірка й солона ранить душу.
Тих Ангеликів усмішка
Заспокоїть її трішки,
Хоча знову дощ осінній
Сум та смуток сіє й сіє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський